top of page

Що таке академічна доброчесність та як її дотримуватися?

Стаття 42 Закону України «Про освіту» редакції від 09.08.2019 року присвячена академічній доброчесності.

Що ж означає це поняття? У вищезазначеному Законі наведено таке його тлумачення:

«Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.»

Як бачимо, академічна доброчесність  стосується абсолютно всіх учасників навчального процесу, як викладачів, так і здобувачів освіти, тобто учнів.

Як дотримуватися академічної доброчесності учневі?

У Законі також наявна ця інформація:

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

  • надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації. [1]

Чому це важливо?

По-перше, дотримуючись академічної доброчесності, ви самі зможете побачити свій прогрес у навчанні, не варто боятися помилятися, оскільки людина вчиться на помилках. Але ж як приємно усвідомлювати, що помилки, які були допущені раніше, перестали з’являтися!

По-друге, дотримуючись академічної доброчесності, ви зможете розкрити власний творчий потенціал. Можливо, саме ваша думка стане відомим відкриттям і дасть великий поштовх для дослідження іншим.

По-третє, дотримуючись академічної доброчесності, ви чесні із самим собою, а отже можете об’єктивно оцінити власні сильні та слабкі сторони та попрацювати над самовдосконаленням.

Як дотримуватися академічної доброчесності?

  • Висловлюй власну думку, навіть, якщо вважаєш, що вона не така, якої від тебе чекають. Але ж поки не висловиш – не дізнаєшся.

  • Будь самостійним. Навіть якщо дуже сильно хочеться дізнатися правильну відповідь на завдання, особливо, якщо є звідки, намагайся виконати його самотужки. Набагато простіше потім звірити свій варіант із готовою відповіддю і впевнетися, що самостійно виконане завдання набагато краще.

  • Не списуй і не давай списувати. Стався до чужих думок так, як хотів би, щоб ставилися до твоїх власних. Не дуже приємно, коли твої заслуги приписують іншим, а ще неприємніше, коли знаєш, що тебе хвалять за те, чого насправді ти не робив.

nauchit_ne_spisyiv_0.jpg
  • Не забувай правильно оформлювати цитати та список використаних джерел. Мабуть, не секрет, що для виконання певного завдання потрібно використати й додаткову інформацію. Іноді ця інформація настільки нам подобається, що просто неможливо її не використати у власній роботі. В такому випадку вона має бути правильно оформлена. Зазвичай, якщо чужа думка передається дослівно, то цитата береться в лапки, наприклад:

Тарас Григорович Шевченко надзвичайно зрадів звістці про своє визволення, ось як він про це пише в одному із листів до свого друга, класика української кубанської літератури, Якова Кухаренка: «Я трохи-трохи не одурів на сім тижні. Та й тиждень же удався! Не дармо я його виглядав десять літ. Десять літ! Друже мій єдиний! Вимовить страшно. А витерпіть? І за що витерпіть? Цур йому, а то я справді одурію.»​

Крім того, слід правильно оформлювати й посилання на джерела інформації, навіть тоді, коли використовується не цитата, а переказ тексту своїми словами. Посилання наводять у квадратних дужках після наведеної інформації, наприклад [3], [6;15], [3-7], де цифри відповідають номеру статті чи іншого джерела у Списку використаних джерел, наприклад:

Про перебування Тараса Шевченка у Новопетровському укріпленні можна дізнатися із чисельних листів, написаних ним до А.Толстої, Б.Залеського та М.Маркевича. [2-4]

Список використаних джерел:

1.Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 6. — С. 117

2. Тарас Шевченко. Лист до А.І.Толстої від 09.01.1857

3. Тарас Шевченко. Лист до Б.Залеського від 10.02.1857

4. Тарас Шевченко. Лист до М.Маркевича від 22.04.1857

  • Роби якісно. Кількість написаного не завжди є показником ваших знань. Дійсно, наявні певні норми обсягу письмових робіт, проте не потрібно будь-якими методами їх досягти. Нехай ваша робота буде меншою за обсягом, проте вона буде якісною. Якщо звернути увагу на критерії оцінювання, наприклад, есе, то можна побачити, що зміст твору меншого за норму оцінюється набагато вище, ніж твір, що за обсягом відповідає нормі, проте у ньому не простежується зв’язність думки і безліч повторів. До того ж, подумайте, що краще: два кілограми напівгнилих яблук чи два якісних яблука? З творами теж саме.

Інформація до теми:

Закон України "Про освіту"

Інфографіка "Що таке академічна доброчесність?"

Довідник з академічної доброчесності для школярів

bottom of page