Творчі есе | binadelezha

Враження від поезій Ірини Жиленко та Ігоря Калинця. Есе учнів

У шостому класі розглядається творчість поетів-шістдесятників Ірини Жиленко та Ігоря Калинця. Після опрацювання текстів поезій учні написали есе, в яких поділились своїми враженнями.

Мої враження від поезій Ірини Жиленко та Ігоря Калинця

Поезія Ірини Жиленко дуже цікава, але непроста, вона змушує задуматись, щоб зрозуміти, що авторка мала на увазі. Кожен вірш несе якийсь урок, якусь важливу думку. Наприклад, вірш «Жар-птиця» показує, що боротьба добра і зла завжди завершується перемогою добра, і воно не може бути під контролем, «в клітці», воно швидко поширюється і дарує людям радість, щастя тасвітлі почуття. Жар-птиця завжди зображується різнокольоровою і обов’язково яскравою, саме такими барвами у Ірини Жиленко зафарбоване щастя. Читаючи вірш, я теж став уявляти щастя саме таким шаленим, яскравим і сліпучим, невловимим явищем. А ще його треба оберігати, як це у вірші авторка робить через лікування птаха. Це мені нагадує дружбу. Іноді коли дружать троє чи більше людей в компанії, у них починаються ревнощі один до одного, вони не можуть поділити увагу одного друга. Як правило, це хтось найактивніший і найвеселіший із компанії. Він як Жар-птиця. І часто такій людині висувають вимогу дружити тільки з кимось одним, а не з усіма. Тобто хочуть замкнути добро, ніби Жар-птицю в клітці. А воно ж могло би бути для всіх !

Вірші «Підкова» і «Гном у буфеті» найбільше пов’язані з казками. Діти завжди щасливі, коли їх мрії збуваються. І не важливо, чи за допомогою «чарівної підкови», чи батьків. Щастя – це атрибут дитинства. Ще діти вірять в чудеса і в казкових героїв. А ще, я думаю, поезія про гнома весело і водночас серйозно сприймається, бо він там як член сім’ї, а родина – це найважливіше в світі.

Вірші Ігоря Калинця також добрі, казкові і чарівні. Мені сподобалось, як він поєднує світ людини і природи. Природа в його віршах наділена якостями живої істоти, тому сприймається не як щось велике і незрозуміле навколо нас, а як товариш. Так у вірші «Стежечка» автор каже їй «ходімо зі мною», «не зачепись за камінець», «не ховайся». Це може робити тільки людина ! Блискавка у нього також зображена як королева темряви, соняшник – князенко, який побрався з красунею веселкою. Всі вірші читаються немов пригоди якихось моїх однолітків! А ще вони розбурхали мою уяву, бо я, наприклад, ніколи не уявляв дим у синіх джинсах, який тікає від вогнища на трамваї. Розбурхали настільки, що виникло бажання намалювати ілюстрації до цих віршів!

Крім того я вперше читав верлібр. В них немає чіткої рими, але смисл зрозумілий. Найвиразнішим мені здався вірш «Блискавка», автор передав природне явище як бажання жінки полюбуватися у дзеркало і переконатися, що вона гарна. А для цього треба його підсвітити, бо ж темно, вона – королева темряви! Цей вірш збуджує уяву , і я вивчив його напам’ять.

Поезія цих авторів сучасна, вона відрізняється від віршів Т. Шевченка, Л. Українки, які ми вчили раніше. Там звична рима, зрозумілі метафори і порівняння. В цих віршах незвичні алегорії, порівняння і цікава персоніфікація. Вони розвивають уяву і вчать добру через свій зв'язок зі світом казок.

Костюк Ігор (6-А клас, 2017/2018 н.р.)

Мої враження від поезій Ірини Жиленко та Ігоря Калинця

Природа оживає, казкові образи стають реальними істотами.

Такий висновок я зробила після ознайомлення з творами Ігоря Калинця та Ірини Жиленко.

Цикл віршів «Дивосвіт» І.Калинця вразив незвичайністю їх форми (верлібр). У віршах немає рими, але все одно читати і вчити їх було легко. Можливо тому, що дуже яскраво зображені образи живої природи.

Назва книжки — "Дивосвіт" означає "світ дивує". Цим автор переконує нас у кожному вірші. Все в його віршах оживає: ось веселка «надягла стрічок-стрічок, як у свято. Взяла коромисло і пішла до річки». Уявляється гарна дівчина, яка подобається парубку-соняшнику. Ось ввижається дивакуватий чоловік-дим у синіх джинсах, розпатланий, що їздить на трамваї.

Отже, І. Калинець закликає дивитися навколо, відчувати і слухати барвистий світ природи.

У творах Ірини Жиленко описуються дитячі мрії. Дивні образи також оживають. Жар-птиця є символом щастя, в яке треба вірити, щоб не сталося. Вона робить всіх людей радісними, веселими («дорослим і дітям яснішали лиця»). Добро завжди перемагає зло. В іншому творі підкова допомагає здійснитися новорічним бажанням дівчинки. І вона розуміє, що підкову треба повернути Діду Морозу, щоб нею скористався ще хто-небудь.

Усі вірші об’єднує ідея доброти, радості і щастя, які є в дитинстві. Ірина Жиленко вважала, що «діти – це чудо, а дитинство – святкова казка».

Канішевська Марія (6-Б клас, 2017/2018 н.р.)

Мої враження від поезій Ірини Жиленко та Ігоря Калинця

На уроках української літератури я ознайомився з творчістю Ірини Жиленко та Ігоря Калинця. Обидва автори вразили мене своїми віршами. Кожен із них має позитивний погляд на життя, насолоджується всіма його барвами. У творах Калинця та Жиленко я помітив любов до природи та всього живого.

Ірина Жиленко в своєму творі «Жар-Птиця» описує красу та доброту Жар-птиці, яку очорнює заздрісна Ворона. Незважаючи на образи, екзотична птаха дарує людям тепло та новорічну радість.

Ігор Калинець у поемі «Блискавка» описує одноіменне природне явище. Автор називає Блискавку королевою темряви, яка захоплюється власною красою, вважає себе найпрекраснішою у цілому світі.

Ці твори справили на мене гарне враження, вони вчать любити природу та всі її прояви. Вірші сповнили мене позитивом та життєлюбством!

Самбор Євген (6-Б клас, 2017/2018 н.р.)

Мої враження від поезій Ігоря Калинця

Поезія Ігоря Калинця надзвичайно яскрава. У ній є національний дух. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. У них – пам’ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина. У них живуть гармонія і любов до природи.

Коли я читаю поезію Ігоря Калинця «Веселка», то неначе гойдаюсь у якомусь казковому світі. Таке відчуття, що це я Соняшник, який перестрів Веселку. Така поезія може бути тільки в дитинстві, коли все здається чарівним. Може, це навіяно символом самої веселки, адже вона знаменує прихід весни, початок нового циклу життя. Тож дитинство і веселка, мені здається, дуже близькі між собою своєю духовністю. А чому? Все просто! Веселка – символ не просто весни, але й радості, яка дуже потрібна дитині. Тому й так бентежить цей вірш і хочеться його читати ще та ще…

Мене вразило й те, як Веселка одружилась з Соняшником. Одразу. Після першої зустрічі. Але потім я зрозумів, чому так сталось – Ігор Калинець хотів показати як природа взаємопов’язана між собою…

Токарєв Ілля (6-Г клас, 2017/2018 н.р.)